Suchergebnisse

The article provides the analysisof the social and demographic characteristicsof older adults in the UnitedStates in the 1960–2010s. Scientific-andtechnologicaladvance and socio-economicdevelopment in the USA have led to asignificant change in the characteristicsand intensity of demographic process. Inthe USA, the percentage of older people isexpected to rise to about 25–30% by 2030,which means one in three persons will beover 60. It means that population ageing:a) will continue to influence a change inthe structure of the US population; thebirth rates decrease and the rise in lifeexpectancy causes a change in the structureof life course; b) affects all aspectsof social life including politics, economy,education, social and cultural activities.This article provides evidence that it isworthwhile to reconsider the traditionalapproach to the older adult needs. Thegrowing age group of older people haveto be ensured the adaptation to rapid economicand social changes. The state policyneeds rethinking in the approaches tohuman potential, recognizing older adultsas a valuable part of social and even economicresources, as this cohort is going towin a significant place in demographicand social structure. The social and demographicprofile of the US older adultcould be useful when encouraging olderpeople to participate in the developmentprocess of the country, including workforce, social life, education and culture. ; Науково-технічний та соціально-економічний розвиток у СполученихШтатах спричинив суттєві зміни ха-рактеру та інтенсивності демографі-чних процесів, які започаткували скла-дний і суперечливий комплекс наслідківна довготривалу перспективу. Насам-перед це стосується явища постаріннянаселення, яке виразно спостерігаєть-ся протягом останнього п'ятдесяти-ліття.У статті проаналізовано основні те-нденції демографічних процесів у США,характерною ознакою яких стало ак-тивне довголіття зростаючої когортилюдей похилого віку. Прогнозується,що його динаміка зростатиме й у на-ступні декади ХХІ ст. Це дозволяє роз-глядати процес старіння населення здемографічної, економічної і соціальноїточок зору. Зростання чисельності осібпохилого віку збільшує видатки держа-ви на соціальні потреби, знижує діє-здатність всього інституту соціально-го забезпечення, впливає на рівень дохо-дів громадян. Старіння населення ста-вить нові вимоги у медичній, рекреацій-ній, освітній, культурній та інших сфе-рах, пов'язаних з організацією життята обслуговуванням людей похилоговіку, що означає необхідність значнихкапіталовкладень і додаткового кон-тингенту працівників соціальної сфери.Хоча старіння населення – це передусімдемографічний процес, воно зумовлене іс-торичною еволюцією людства і, як свід-чать статистичні дані, можливе тількина досить високому рівні економічного,соціального, науково-технічного і куль-турного розвитку суспільства.

У представленій статті автором розглянуто основні потреби людей похилого віку. Вивчено думку людей похилого віку та членів їх сімей у Закарпатській області щодо можливостей задоволення потреб. Розглянуто потреби старшого покоління, також врахована думка членів сімей, які ведуть догляд за людьми похилого віку. Встановлено, які саме потреби старшого покоління є нагальними і до яких інституцій, звернуться представники старшого покоління. Встановлено закономірність, що на Закарпатті люди похилого віку надають перевагу сімейним формам догляду, так як вважають їх традиційними до даного регіону. Охарактеризовано закономірності діяльності служб системи соціального захисту населення поставлені, що зосереджені на догляді, забезпеченні можливостями здорового старіння та активного довголіття. Слід зазначити, що сьогодні мережа спеціалізованих закладів, сформована у попередні десятиріччя, коли проблема старіння не стояла так гостро, не відповідає демографічним реаліям, потребам людей похилого віку, а також сучасним стратегіям здорового старіння та активного довголіття.Враховуючи старіння населення та посилення інших демографічних проблем, держава повинна вже на сучасному етапі закладати необхідні механізми для їх пом'якшення. Адже в перспективі старіння населення призведе до збільшення чисельності клієнтів різних геріатричних закладів в країні і, відповідно, появи нових способів роботи з ними. Поряд з тим, держава буде ще більше зацікавлена в тому, щоб люди похилого віку залишалися активними як в економічному, так і в політичному та соціальному житті. Для цього покращувати рівень охорони здоров'я населення недостатньо. Потрібно створити умови, за яких люди похилого віку не тільки могли б, але і хотіли б залишатися активними учасниками суспільного життя. Наявна ж практика показує зворотне явище. Саме тому для держави актуальним завданням стає пошук можливих механізмів сприяння та стимуляції активності людей похилого віку, поряд з питанням покращення рівня охорони здоров'я та ін. Одним з перспективних ресурсів у вирішенні вказаних завдань є соціальна робота. Саме можливість професійного впливу соціальних працівників може дозволити державі досягнути глибинних змін у вирішенні згаданих проблем.

The article considers one of the problems of an aging society – taking into account the needs of elderly people in rural areas in order to ensure quality of life through social work with them. The urgency of the topic is due to the growing number of elderly people as clients of social services and the difference in opportunities to ensure quality social work in urban and rural areas. The targeting of social services, social services and social work of this group of the population, according to the author, largely depends on knowledge of the primary and secondary needs of the elderly living in the village. The article presents data from a study of the needs of elderly people in rural areas of Volyn region through questionnaires and interviews during 2020. The results of the study showed that the villagers, as well as the city, have an insufficient level of pension provision among the elderly, which causes dissatisfaction with material needs, especially the cost of treatment and maintenance of physical health, utilities, and food is mainly provided by products grown on the plot. The need for access to quality medical care is also unmet. However, respondents also identify secondary needs as full-fledged, there are: full communication, timely receipt of information and clarifications on the adoption of legislation governing land relations, pensions, social protection, provision of medical services in connection with medical reform, the possibility of administrative reforms, as well as the organization of leisure (it is as such absent in the countryside), involvement in the cultural life of the community. According to the author, to meet these needs it is necessary to coordinate the work of state and non-state organizations, this is what the work of community leaders and state authorities should be aimed at. The obtained research can contribute to the optimization of social work, but the dynamics of the needs of people of respectable age requires constant monitoring and research in terms of age groups. ; У статті розглядається одна із проблем старіючого суспільства – врахування потреб людей похилого віку сільської місцевості в процесі соціальної роботи з ними. Актуальність теми обумовлена зростанням кількості літніх людей як клієнтів соціальних служб та відмінністю можливостей забезпечення якісної соціальної робо- ти у міській та сільській місцевості. Адресність соціального обслуговування, соціальних послуг та соціальної роботи даної групи населення, на думку автора, значною мірою залежить від знання особливостей первинних і вторинних потреб людей похилого віку, які проживають у селі. У статті наведені дані проведеного досліджен- ня потреб літніх людей у сільській місцевості Волинської області шляхом анкетування та інтерв'ю протягом 2020 року. Результати дослідження показали, що у жителів села, як і міста, серед людей похилого віку недо- статній рівень пенсійного забезпечення, який зумовлює незадоволення матеріальних потреб, особливо витрат на лікування та підтримання фізичного здоров'я, комунальні послуги, а харчування в основному здійснюється продуктами, вирощеними на присадибній ділянці. Незадоволена також потреба в отриманні доступу до якісно- го медичного обслуговування. Однак респонденти виділяють, як актуальні, також і вторинні потреби – повно- цінні комунікації, своєчасне отримання інформації та роз'яснень з приводу прийняття законодавства, яке регу- лює земельні відносини, пенсійне забезпечення, соціальний захист, надання медичних послуг у зв'язку з медичною реформою, можливості адміністративної реформи, а також організації дозвілля (воно як таке відсутнє на селі), залучення до культурного життя громади. На думку автора, для задоволення цих потреб необхідна координація роботи державних та не державних організацій, саме на це має бути спрямована діяльність керівників громад та державних органів влади. Отримані дослідження можуть сприяти оптимізації соціальної роботи, однак динаміка потреб людей поважного віку потребує постійного моніторингу та досліджень в розрізі вікових груп.

The article reveals the features of social security for the elderly in Ukraine, as well as offers an analysis of international experience on this issue. The urgency of the research topic is due to a number of political, socio-cultural, integration and economic factors caused by the gradual entry of Ukraine into the European community. The problem of aging has become increasingly important in recent years, as global aging is occurring, which is most progressive in underdeveloped countries. It has been determined that in the vast majority of countries, the elderly are considered to be retired people. The World Health Organization refers to the elderly as people aged 60-75. Ukrainian law also stipulates that old age coincides with retirement. In the United States, the concept of «retirement age» is absent. From the age of 62, citizens have the opportunity to submit documents and, gradually, receive benefits: pensions, medical services, social assistance. There is a state-run Medicare public health program for the elderly. Residents of the United States want to work as long as possible and be active (play sports, travel). Canada is also active in increasing longevity: the government plans to increase the number of longevity to 81,000 by 2061. Europe has different retirement periods: France – 62 years, Germany – 67 years, Poland – 60 (women) and 65 (men). Almost all highly developed European countries provide decent social security and highly qualified medical care. According to statistics, the world's longest lives are in Japan and Morocco, in Europe – France, Iceland, Italy. In Ukraine, the population is aging quite rapidly and, thus, is at the bottom of the European rankings. Older people also include veterans of labor, as they have a work experience of 40 years or more. Ukrainian legislation provides a number of benefits for the elderly and labor veterans. Today, the Ukrainian government is trying to ensure and simplify the lives of the elderly as much as possible. Recently, the President of Ukraine announced the ...

The article clarifies the problems of the pandemic COVID-19 faced by humanity, which has dramatically changed the lives of the entire population of the Earth, especially the elderly. The aim of the article is to theoretically study and empirically study the essence of social work, psychological characteristics of the elderly to determine the features of social work with the elderly in a pandemic COVID-19. The legislative base of Ukraine is analyzed, which is presented by a number of legislative projects, which best contribute to the support of the elderly and determine their role in society. The content and key forms of social work in Ukraine with elderly people in quarantine conditions who are at risk and are under special care of the state are determined. As a result of the conducted empirical research the basic principles of rendering of effective social and psychological help are formulated, psychological features are revealed and the basic difficulties which elderly people in the conditions of quarantine face are defined. The main qualities that a social worker of high professional level should possess, according to his professional profile, which are primary and basic. Based on theoretical study and empirical study of the essence of social work, psychological characteristics of the elderly work and developed recommendations for social workers who work with the elderly in quarantine, It was found that in working with the elderly who are at risk and in crisis, in need of psychological and material support from the state, it is necessary to take an individual approach to each on the basis not only of a deep study of personal and professional and business qualities, but also in identifying their interests and needs ; У статті з'ясовуються проблеми пандемії COVID-19, з якою зіштовхнулося людство і яка кардинально змінила життя всього населення Землі, особливо людей похилого віку. Метою статті є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження сутності соціальної роботи, психологічних особливостей людей похилого віку, визначення особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в умовах пандемії COVID-19. Для досягнення поставленої мети дослідження використано комплекс методів, як-от: аналіз соціально-педагогічної та психолого-педагогічної літератури, порівняння наукових джерел, які стали основою для визначення ступеня наукової розробки проблеми, систематизація з метою визначення та уточнення основних понять дослідження та наявних наукових підходів до вирішення окресленої проблеми, узагальнення для формулю- вання підсумкових положень та висновків. Наукова новизна полягає в тому, що уточнено зміст поняття «соціальна робота» як специфічного виду про- фесійної діяльності, спрямованого на підтримку та надання кваліфікованої допомоги людям похилого віку; про- аналізовано зміст та ключові форми соціальної роботи в Україні з людьми похилого віку в умовах карантину, які потрапили до групи ризику; обґрунтовано фундаментальні принципи надання ефективної соціально-психологіч- ної допомоги; визначено основні труднощі, з якими зіштовхуються люди похилого віку в умовах карантину; роз- роблено рекомендації для соціальних працівників, які співпрацюють із людьми похилого віку в умовах карантину. На основі теоретичного вивчення та емпіричного дослідження сутності соціальної роботи, психологічних особливостей людей похилого віку можна зробити висновок, що в роботі з людьми похилого віку, які перебувають у зоні ризику та в кризовій ситуації, необхідно застосовувати індивідуальний підхід не тільки в глибокому вивчен- ні особистих і професійно-ділових якостей, а й у виявленні їхніх інтересів та потреб.

У представленій статті автором розглянуто основні потреби людей похилого віку. Вивчено думку людей похилого віку та членів їх сімей у Закарпатській області щодо можливостей задоволення потреб. Розглянуто потреби старшого покоління, також врахована думка членів сімей, які ведуть догляд за людьми похилого віку. Встановлено, які саме потреби старшого покоління є нагальними і до яких інституцій, звернуться представники старшого покоління. Встановлено закономірність, що на Закарпатті люди похилого віку надають перевагу сімейним формам догляду, так як вважають їх традиційними до даного регіону. Охарактеризовано закономірності діяльності служб системи соціального захисту населення поставлені, що зосереджені на догляді, забезпеченні можливостями здорового старіння та активного довголіття. Слід зазначити, що сьогодні мережа спеціалізованих закладів, сформована у попередні десятиріччя, коли проблема старіння не стояла так гостро, не відповідає демографічним реаліям, потребам людей похилого віку, а також сучасним стратегіям здорового старіння та активного довголіття.Враховуючи старіння населення та посилення інших демографічних проблем, держава повинна вже на сучасному етапі закладати необхідні механізми для їх пом'якшення. Адже в перспективі старіння населення призведе до збільшення чисельності клієнтів різних геріатричних закладів в країні і, відповідно, появи нових способів роботи з ними. Поряд з тим, держава буде ще більше зацікавлена в тому, щоб люди похилого віку залишалися активними як в економічному, так і в політичному та соціальному житті. Для цього покращувати рівень охорони здоров'я населення недостатньо. Потрібно створити умови, за яких люди похилого віку не тільки могли б, але і хотіли б залишатися активними учасниками суспільного життя. Наявна ж практика показує зворотне явище. Саме тому для держави актуальним завданням стає пошук можливих механізмів сприяння та стимуляції активності людей похилого віку, поряд з питанням покращення рівня охорони здоров'я та ін. Одним з перспективних ресурсів у вирішенні вказаних завдань є соціальна робота. Саме можливість професійного впливу соціальних працівників може дозволити державі досягнути глибинних змін у вирішенні згаданих проблем. ; The subject of research is the main needs of elder people. Having studied thoughts of Zakarpattya's elder people and members of their families, ways to satisfy the defined needs has been considered. Urgent needs of the older generation have been estimated and governmental institutions, where person can address and solve the problems of the older generation and their caregivers, have been defined.The conducted research has proved that Transcarpathian elder people are inclined to get the family-based care, as they consider it to be traditional one for the region. The specificity of population's social protection system functioning has been described. The focus of it is seen in care provision aimed at the enabling of the healthy aging and active longevity of elder people. It should be noted that the present network of specialized institutions was formed in the previous decade, when the problem of aging was not as sharp as it is nowadays. It does not meet either demographic realities, or the needs of the elder people, and it doesn't correspond to modern strategies of healthy aging and active longevity.Following the problems of the population's aging and other demographic problems, at present stage the state has to take into account the necessary mechanisms of mitigating them. The future raise of population's aging will increase the number of clients of different geriatric institutions in the country and, therefore, it will increase the demand for new vivid and productive ways of working with them. At the same time, the state is more interested in the situation when elder people remain active both in economic, political and social life. It is not enough just to improve the level of protection of public health. Modern conditions require making elder people able to remain active participants in public life. Nevetheless, the present practice shows the opposite phenomenon. That is why the state has an urgent task to search for possible mechanisms of facilitation and stimulation of elder people activity, along with searching the possibilities to improve health care, etc. Social work is one of the most promising ways to solve these problems. Social workers can influence these changes greatly and this can allow the state to achieve profound changes in solving the mentioned problems. ; Научность статьи направлена на изучение потребностей пожилых людей. Поскольку Украина принадлежит к старейшим стран мира, темпы старения и показатели статистики заставляют делать выводы о последствиях данного процесса. Методом анкетирования исследованы мнению престарелых и членов их семей в удовлетворении их потребностей (на примере Закарпатской области). Охарактеризованы следующие потребности: физиологические (здоровье, доход), потребность в повседневной помощи и др. Выяснено от кого пожилые люди их получают и в каких именно повседневных ситуациях нуждаются в помощи. Проанализированы пути получения помощи в уходе за этой категорией населения с точки зрения институциональных форм государства и форм семейного ухода. Результаты исследования дают возможность понять специфику потребностей пожилых людей, уровень их удовлетворения. Установлена закономерность, что неудовлетворения потребностей приводит к проблемам в обществе. Выводы следующие: актуальность статьи заключается в выделении потребностей пожилых людей, количество которых увеличивается с каждым годом; игнорирование последствий старения приводит к проблемам в стране. Итак, мы должны знать потребности старшего поколения государства и, что нужно сделать, чтобы их избежать.

The paper tackles the problem of the role and importance of media in the lives of elderly people. It takes into account the concept of media, both traditional ones like radio and television from the sociological point of view, and modern ones like the Internet as a universal tool. Media have been noticed in the lives of seniors as a past memory and a link to modern times. The research conducted on a small group showed resources of technical media in seniors' households and presented the seniors' attitudes to the information and pictures of reality provided by the media. New media are on the border of habits and everyday routines of these people and completely new technologies which are brought about by modern times. In the context of so many economic, civilizational, political and social transformations as well as a dynamic development of media, their deep embedment in the lives of elderly people is shown. There is no doubt that irrespective of age, there is a strong need for lifelong learning in the process of forming awareness of the contents provided by communicators and widely understood media. A very important thing is to show possibilities of the used media to promote education at different levels and in different forms. It should be noted that this type of research is still a challenge for today's researchers and a task which, despite numerous difficulties, is worthwhile. The problems raised in this paper are a starting point for further research which is particularly interesting and important in the context of changes within broadly understood culture, media technology and media convergence. The demographic trend entails certain economic consequences, and with them social ones, because it requires the adoption of radical actions in public policy, especially in the field of health or education. ; Стаття піднімає питання ролі і значення медіа в житті осіб похилого віку, враховуючи поняття як традиційних радіо і телебачення в соціологічному вимірі, так і сучасних, зокрема Інтернету як універсального знаряддя. Медіа є для згаданої вікової категорії і споминами про минуле, і зв'язком із сучасністю. Дослідження, проведені над невеликою групою осіб, дозволили показати ресурси технічних засобів медіа в домашніх господарствах літніх людей, а також показати їхнє ставлення до інформації, що подається за допомогою зазначених засобів, а також до способу показу дійсності. Нові медіа знаходяться на пограниччі навичок і життєвих звичок тих людей й цілком нових технологій, якими характеризуються сучасні часи. В контексті такої кількості господарчих, цивілізаційних, політичних і суспільних змін, як і динамічного розвитку медіа, показано їхнє глибоке вкорінення в житті людей похилого віку. Без сумніву, незалежно від віку існує потреба повсякчасної освіти в процесі формування свідомості відбору змісту за допомогою комунікантів і медійних повідомлень в широкому розумінні. Дуже важливим є показ можливостей використання медіа у поширенні освіти на різних щаблях й у різних формах навчання. Треба зауважити, що такого типу дослідження постійно є викликом сучасним науковцям і завданням, яким треба, не зважаючи на великий труд, зайнятися. Проблематика, порушена у цій статті, є вихідним пунктом подальших дослідницьких пошуків. Особливо це є цікавим і важливим в контексті змін в культурі, що тут розуміється дуже широко, а також в контексті медіатехнологій й конвергенції медіа. Демографічний тренд тягне за собою певні економічні наслідки, а з ними і суспільні, бо спричиняє необхідність вжиття радикальних дій в громадській політиці, особливо в галузі охорони здоров'я чи освіти.

The paper tackles the problem of the role and importance of media in the lives of elderly people. It takes into account the concept of media, both traditional ones like radio and television from the sociological point of view, and modern ones like the Internet as a universal tool. Media have been noticed in the lives of seniors as a past memory and a link to modern times. The research conducted on a small group showed resources of technical media in seniors' households and presented the seniors' attitudes to the information and pictures of reality provided by the media. New media are on the border of habits and everyday routines of these people and completely new technologies which are brought about by modern times. In the context of so many economic, civilizational, political and social transformations as well as a dynamic development of media, their deep embedment in the lives of elderly people is shown. There is no doubt that irrespective of age, there is a strong need for lifelong learning in the process of forming awareness of the contents provided by communicators and widely understood media. A very important thing is to show possibilities of the used media to promote education at different levels and in different forms. It should be noted that this type of research is still a challenge for today's researchers and a task which, despite numerous difficulties, is worthwhile. The problems raised in this paper are a starting point for further research which is particularly interesting and important in the context of changes within broadly understood culture, media technology and media convergence. The demographic trend entails certain economic consequences, and with them social ones, because it requires the adoption of radical actions in public policy, especially in the field of health or education. ; Стаття піднімає питання ролі і значення медіа в житті осіб похилого віку, враховуючи поняття як традиційних радіо і телебачення в соціологічному вимірі, так і сучасних, зокрема Інтернету як універсального знаряддя. Медіа є для згаданої вікової категорії і споминами про минуле, і зв'язком із сучасністю. Дослідження, проведені над невеликою групою осіб, дозволили показати ресурси технічних засобів медіа в домашніх господарствах літніх людей, а також показати їхнє ставлення до інформації, що подається за допомогою зазначених засобів, а також до способу показу дійсності. Нові медіа знаходяться на пограниччі навичок і життєвих звичок тих людей й цілком нових технологій, якими характеризуються сучасні часи. В контексті такої кількості господарчих, цивілізаційних, політичних і суспільних змін, як і динамічного розвитку медіа, показано їхнє глибоке вкорінення в житті людей похилого віку. Без сумніву, незалежно від віку існує потреба повсякчасної освіти в процесі формування свідомості відбору змісту за допомогою комунікантів і медійних повідомлень в широкому розумінні. Дуже важливим є показ можливостей використання медіа у поширенні освіти на різних щаблях й у різних формах навчання. Треба зауважити, що такого типу дослідження постійно є викликом сучасним науковцям і завданням, яким треба, не зважаючи на великий труд, зайнятися. Проблематика, порушена у цій статті, є вихідним пунктом подальших дослідницьких пошуків. Особливо це є цікавим і важливим в контексті змін в культурі, що тут розуміється дуже широко, а також в контексті медіатехнологій й конвергенції медіа. Демографічний тренд тягне за собою певні економічні наслідки, а з ними і суспільні, бо спричиняє необхідність вжиття радикальних дій в громадській політиці, особливо в галузі охорони здоров'я чи освіти.

The paper tackles the problem of the role and importance of media in the lives of elderly people. It takes into account the concept of media, both traditional ones like radio and television from the sociological point of view, and modern ones like the Internet as a universal tool. Media have been noticed in the lives of seniors as a past memory and a link to modern times. The research conducted on a small group showed resources of technical media in seniors' households and presented the seniors' attitudes to the information and pictures of reality provided by the media. New media are on the border of habits and everyday routines of these people and completely new technologies which are brought about by modern times. In the context of so many economic, civilizational, political and social transformations as well as a dynamic development of media, their deep embedment in the lives of elderly people is shown. There is no doubt that irrespective of age, there is a strong need for lifelong learning in the process of forming awareness of the contents provided by communicators and widely understood media. A very important thing is to show possibilities of the used media to promote education at different levels and in different forms. It should be noted that this type of research is still a challenge for today's researchers and a task which, despite numerous difficulties, is worthwhile. The problems raised in this paper are a starting point for further research which is particularly interesting and important in the context of changes within broadly understood culture, media technology and media convergence. The demographic trend entails certain economic consequences, and with them social ones, because it requires the adoption of radical actions in public policy, especially in the field of health or education. ; Стаття піднімає питання ролі і значення медіа в житті осіб похилого віку, враховуючи поняття як традиційних радіо і телебачення в соціологічному вимірі, так і сучасних, зокрема Інтернету як універсального ...

The current Ukrainian government policies are aimed at creating opportunities for obtaining education by people of all ages. However, the insufficiently developed regulatory framework throws back the obtaining of such an opportunity by elderly people. Art, as an effective means of socialization, selfexpression, and self-identity is a strong potential that can be used in education and has a prior role. The purpose of the article is to analyze and summarize the experience of foreign scientists concerning educational opportunities for both adults and elderly people, prove the need for introducing art education for elderly people in Ukraine. The need of adult education in Ukraine is prime due to the discrepancy between the labor market and education, a significant increase in the number of senior/retired citizens and the subsequent growth of these trends. Currently, there is observed alienation between generations. This is due to the intensity of reforms being implemented and transformation, the lack of conditions for developing the adaptive capacity, mobility and flexibility of the old generation. Hence, the education lifelong contributes to social development of the population and minimizes the alienation, which enhances such negative phenomena inherent in the modern society as ageism, violence, marginalization, etc. The historical experience of foreign countries, including the Scandinavian ones and Germany, gives reason to confirm the effectiveness of implementing the education of both adult and elderly people. Inasmuch as the use of art in education only positively affects the development of the society, the elderly are in need of self-expression and self-actualization through art. It mobilizes the resources of this age group, which has a positive trend both for the individual and for his/her environment. The scientists have proved that the level of adult education development on the social and economic, social and cultural progress of the society and the state is natural. Creating the necessary conditions for implementing artistic education of adults and seniors gives the opportunity for social flourishing of the civil society with relevant principles of interaction, since the presence of intellectual and social potential of the elderly generation should contribute to the wellbeing of the Ukrainian society. So, the prospect of further scientific studies is aimed at studying the impact of individual types of art on the social development of elderly people. ; У статті розкривається досвід зарубіжних країн щодо становлення та розвитку освіти дорослих і людей похилого віку, ролі мистецтва в цих процесах. Мета статті – проаналізувати й узагальнити досвід зарубіжних країн щодо можливостей отримання освіти дорослими й літніми людьми, довести необхідність запровадження мистецької освіти для людей похилого віку в Україні. Вивчений досвід і проблеми освіти дорослих дають підстави для обґрунтування необхідності введення державного регулювання з надання освітніх послуг для окресленої вікової категорії та можливості використання різних видів мистецтва. Перспективами подальших наукових розвідок є вивчення впливу окремих видів мистецтва на соціальний розвиток людей похилого віку.

Глобальною проблемою ХХІ ст. є стрімке старіння населення, що створює суспільству багато викликів політичного, економічного та соціального характеру. Одне з основних завдань суспільства – забезпечення соціальної адаптації та інтеграції людей похилого віку, збереження людського потенціалу. Теоретичні і практичні дослідження доводять, що освіта у похилому віці – ефективний адаптаційний механізм, спосіб подальшого розвитку і самореалізації особистості. У статті визначено основні напрями наукових досліджень з проблеми освіти людей похилого віку в розвинених країнах світу на соціально-педагогічному етапі її розвитку, проаналізовано провідні ідеї та набутки освітньої геронтології цього періоду, узагальнено головні результати вивчення проблеми навчання осіб похилого віку, визначено характерні особливості образу «старшого дорослого учня».Ключові слова: освіта людей похилого віку, освіта упродовж життя, освітня геронтологія, педагогіка старіння, соціальна адаптація, старші дорослі, старший дорослий учень.кандидат педагогических наук, доцент Чаграк Н. И. Проблема образования людей пожилого возраста в научных публикациях 1970-90 гг. / ГВУЗ «Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника», Украина, Ивано-ФранковскГлобальной проблемой XXI века является стремительное старение населения, что создает обществу много вызовов политического, экономического и социального характера. Одна из главных задач общества – обеспечение социальной адаптации и интеграции пожилых людей, сохранение человеческого потенциала. Теоретические и практические исследования показывают, что образование в пожилом воздасте – это эффективный адаптационный механизм, способ дальнейшего развития и самореализации личности. В статье определены основные направления научных исследований по проблеме образования пожилых людей в развитых странах на социально-педагогическом этапе его развития, проанализированы ведущие идеи и достижения образовательной геронтологии этого периода, обобщенны главные результаты изучения проблемы обучения пожилых людей, определёны характерные черты портрета «старшего взрослого ученика».Ключевые слова: образование пожилых людей, образование в течение жизни, образовательная геронтология, педагогика старения, социальная адаптация, старшие взрослые, старший взрослый ученик.Ph. D. in Pedagogy, associate professor Chahrak N. I. The issue of education elderly in the scientific publications of 1970-90-th / Precarpathian National Vasyl Stefanyk University, Ukraine, Ivano-FrankivskRapidly ageing population, which is one of the global challenges of the XXI century, creates many challenges in political, economic and social life. One of the main objectives of society is providing social adaptation and integration of the elderly and the preservation of human potential. Theoretical and practical studies show that education in later life can be an effective adaptive mechanism for further personal growth and development of society. The article defines the main directions of scientific research on the issue of education elderly in the developed countries at the socio-pedagogical stage of its development. Leading ideas and achievements of educational gerontology of this period have been analyzed; synthesis of the main results of the study on education elderly has been made; main features to the portrayal of older adult learner in the publications have been found out.Key words: elderly education, lifelong learning, educational gerontology, education ageing, social adaptation, older adults, older adult learner.

The article is devoted to the study of the essence of the concept of "silver economy" as a new approach to solving the problem of population aging, which is faced by both the world and Ukraine. The methodology of the study were the methods of factor analysis and synthesis, dialectical, logical-semantic, graphic, methods of comparison and generalization. Traditionally, an aging population is perceived as a financial burden on the economy and a threat to the well-being of future generations. In difficult demographic conditions, the developed countries of the world have begun to implement special policies aimed at supporting the aging population. The UN principles on the elderly are considered, the main thesis of which is to create conditions for maximum self-realization in society, to prevent age discrimination, which together will ensure a decent life for elderly Ukrainians. It is proved that the aging of the population, in addition to the negative consequences, can become a new resource for economic growth of the country by expanding the labor market, increasing consumption and increasing production. Important economic, socio-cultural and political-legal factors of formation and development of the "silver economy" are considered. It is noted that such a process should take place within the framework of state regulation. Accordingly, the main directions of state policy that will promote the development of the "silver economy" in the country are outlined. The influence of the "silver economy" on the efficiency of the development of the pension system in the country has been established. It is determined that the pension reform is a method of protecting the sustainability of the pension system by increasing the employment rate of the elderly. It has been proven that in the context of pension reform, "silver age" people have a hidden potential to solve the financial problems of the pension system and can be a source of balancing such a system. It is concluded that the positive impact of the "silver economy" is ...

The article defines the keynotes of social partnership of a higher educational institution and non-governmental organizations in rendering of informal education services at the Universities of the Third Age. Scientific differentiation of the term "informal education of senior citizens" on governmental, social, personal, university levels is fulfilled. The presented model of social partnership using the experience of Prydunai Branch of PrJSC "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management" in the city of Izmail and non-governmental organizations included a number of partnership stages: organizational and managerial, technological, research and investigative, creative and artistic. It has been proved that the opening of the Universities of the Third Age on the basis of higher educational institutions will allow combining social initiatives of senior citizens and research studies of educational institution departments, resulting in the interdependent outcome, and will contribute to character education of a student, who will voluntarily work with senior citizens, improving his/her own professional competence. The examples of tandem of full-time students and students of the Universities of the Third Age in realization of social initiatives with the support of socially active business are given.

Систематизовано теоретичні підходи до стану людей похилого віку в суспільстві: теорію соціального визволення; теорію активності в літньому віці; доктрину природних прав і соціальної справедливості, доктрину правової держави і громадянського суспільства; доктрину солідарності. Проаналізовано еволюції теорій добробуту з метою пошуку найкращої моделі для практичного втілення в соціальну політику України. Визнано, що зародження і розвиток ідей добробуту забезпечує соціальний характер суспільних відносин людей похилого віку. Доведено, що застосування наукових теорій сприятиме виконанню державою комплексу соціально-захисних функцій, відповідальності уряду за забезпечення основних соціальних потреб громадян похилого віку. З'ясовано вплив теорії соціального страхування на модель соціального захисту людей похилого віку. Запропоновано поєднання трьох форм соціального страхування – (колективного, державного, змішаного), з метою створення синтетичної моделі соціального захисту людей похилого віку, де останні є агентами впливу публічної політики. Громадянське суспільство виступає ефективним механізмом побудови взаємовідносин на засадах демократичності, масового залучення до взаємодій практично всього населення, барометром соціального захисту всіх категорій населення. ; Theoretical approaches to the state of the elderly in society are systematized: the theory of social liberation; theory of activity in old age; the doctrine of natural rights and social justice, the doctrine of the rule of law and civil society; the doctrine of solidarity. The evolution of welfare theories is analyzed in order to find the best model for practical implementation in the social policy of Ukraine. It is recognized that the origin and development of ideas of well-being provides the social nature of social relations of the elderly. It is proved that the application of scientific theories will contribute to the state's performance of a set of social protection functions, the government's responsibility to meet the basic social needs of the elderly. The influence of social insurance theory on the model of social protection of the elderly is clarified. A combination of three forms of social insurance – (collective, state, mixed), in order to create a synthetic model of social protection of the elderly, where the latter are actors (actors) of public policy. Civil society is an effective mechanism for building relationships based on democracy, mass involvement to the interactions of almost the entire population, a barometer of social protection of all categories of the population. Systematization of theories of welfare, social insurance, to offer an acceptable model of policy towards the elderly in Ukraine. Changing of the demographic situation in Western European countries, in Ukraine, a new policy on the labor market, in the sphere of the wage and the growth of working retirees require a new forms of social solidarity, refusal of former standard forms of employees participation in single social insurance systems. Insufficient awareness of the people connected with the risks of the old age, the prevention of these processes in older age groups is the number one task for the social policy of the state addressed, in particular, to these wide sections of the population.

У статті висвітлено проблему визначення поняття соціально-педагогічної підтримки, яку ми будемо розглядати як комплекс дій, різноманітних заходів, що забезпечують допомогу в подоланні перешкод (труднощів, проблем) на шляху до самостійного вибору, життєвого й екзистенційного самовизначення, самореалізації, а також сприяння особистості людини похилого віку в реалізації її життєвих планів, у саморозвитку, самопізнанні та самовдосконаленні. Вивчення даної проблеми стосується багатьох аспектів старіння та носить міждисциплінарний характер. У статті також надано структурно-компонентний аналіз соціально-педагогічної підтримки вторинної соціалізації людей похилого віку, а саме її соціальної, психологічної та педагогічної складових. ; The problem of socio-pedagogical support of the elderly's secondary socialization is a part of a broader scientific problem consisting in furthtering elderly people's full-blown life in the society, which presupposes social assistance, protection, adaptation and development. This problem is obviously interdisciplinary and research of various sciences about the man is devoted to it. The problem of population's rapid ageing, humanization of public consciousness regarding the elderly, strengthening of the State's attention to the problems of elderly people gradually find their reflection in the development of research within the compatible sciences: philosophy, psychology, social gerontology, cultural studies, andragogìcs, sociology and social pedagogics. The phenomenon of socio-pedagogic support has been the subject of scientific interpretation for the last 50 years. The analysis of the scientific literature makes it possible to determine the concept of socio-pedagogical support of the elderly's secondary socialization. We consider it as a set of actions and activities which assist in overcoming obstacles (difficulties, problems) on way to self-selection, vital and existential self-determination, self-actualization, as well as help elderly people in their life plans implementaion, self-development, self-awareness and self-perfection. The ideal objective of support is not to deliver the client from problems but from the need to seek help in order to enable him or her to solve arising difficulties independently. The objective of socio-pedagogical support of secondary socialization is realized through solving the following basic problems: social adaptation; social instruction and education; the development of autonomy, individuality and self-determination; realization of interests and needs; promotion of development and self-realization; social service. The structural-component analysis of socio-pedagogical support makes it possible to single out conditionally social, psychological and pedagogical components. The social component is related to the observance of social guarantees for the elderly provided by Ukrainian legislation. The psychological component includes psychodiagnostics, psychoprophylaxis and psyhocorrection of the elderly people. The pedagogical component substantiates pedagogical conditions for adaptation, self-development, individualization, self-determination and self-realization of the elderly people.